Методика розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг

I. Загальні положення

1. Ця Методика встановлює порядок визначення обсягів спожитої у будівлі теплової енергії на опалення житлових та нежитлових приміщень, які є самостійними об'єктами нерухомого майна, опалення місць загального користування, гаряче водопостачання (у разі обліку теплової енергії у гарячій воді), забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання (за наявності циркуляції); обсягів холодної, гарячої води, витраченої на загальнобудинкові потреби; обсягів холодної та гарячої води, спожитої споживачами, приміщення яких не оснащені вузлами розподільного обліку; порядок розподілу обсягів спожитих комунальних послуг з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання (далі - комунальні послуги), визначає вимоги до приладів-розподілювачів теплової енергії, поправкові коефіцієнти для розподілу обсягу спожитої теплової енергії між окремими споживачами у будівлях, оснащених вузлами комерційного обліку теплової енергії та/або гарячої, та/або холодної води, де налічуються два та більше споживачів.

2. У цій Методиці терміни вживаються у таких значеннях:

місця загального користування (далі - МЗК) - місця, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців, крім допоміжних приміщень;

небаланс - для будинків, стовідсотково оснащених засобами розподільного обліку, - різниця між: обсягами комунальної послуги, визначеної на підставі показань вузла комерційного обліку або за розрахунковим споживанням у випадках, визначених статтею 9 Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання"; обсягами відповідної комунальної послуги, визначеної як сума обсягів комунальної послуги, спожитої споживачами у приміщеннях; обсягами теплової енергії, спожитої на опалення МЗК та допоміжних приміщень, забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання; обсягами холодної, гарячої води, витраченими на загальнобудинкові потреби;

неопалюване приміщення - приміщення у будівлі, яка забезпечується тепловою енергією від централізованого або автономного джерела теплопостачання та у якому не нормується температура внутрішнього повітря і відсутні опалювальні прилади будь-якого типу та трубопроводи внутрішньобудинкової системи теплопостачання та постачання гарячої води;

обсяг теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання (за наявності циркуляції) - втрати теплової енергії у трубопроводах та в обладнанні внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання (далі - ГВП), у тому числі в індивідуальному тепловому пункті;

обсяг теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи опалення - втрати теплової енергії у трубопроводах та в обладнанні внутрішньобудинкової системи опалення поза межами опалюваних приміщень, опалюваних МЗК та допоміжних приміщень, а також обсяг теплової енергії від транзитних ділянок трубопроводів цієї системи, що надходить у приміщення з індивідуальним опаленням та приміщення, у якому комунальна послуга з постачання теплової енергії не надається;

опалювані МЗК та допоміжні приміщення - місця загального користування та допоміжні приміщення у будівлі, що приєднана до зовнішніх інженерних мереж або обладнана системою автономного теплопостачання, для яких нормується температура внутрішнього повітря;

опалюване приміщення - приміщення у будівлі, яке забезпечується тепловою енергією за допомогою внутрішньобудинкової системи теплопостачання та у якому забезпечується нормативна температура повітря;

приміщення з індивідуальним опаленням - приміщення, що забезпечується тепловою енергією від індивідуального джерела, встановленого у ньому, та що на законних підставах від'єднане від внутрішньобудинкової системи опалення, у якому забезпечується нормативна температура повітря;

приміщення з комбінованою системою опалення - опалюване приміщення, в якому забезпечення тепловою енергією здійснюється внутрішньобудинковою системою опалення та додатковим обладнанням, встановленим на законних підставах, наявність якого підтверджена звітом про обстеження інженерних систем у цьому приміщенні;

розрахунковий метод - спосіб визначення загального обсягу спожитої у будівлі (або її частині з окремим інженерним вводом) теплової енергії, гарячої або холодної води у разі виходу з ладу або втрати вузла комерційного обліку;

розрахунковий період - установлений договором період надання комунальних послуг, тривалість якого не перевищує календарний місяць, на кінцеву дату якого визначається загальний обсяг споживання відповідної комунальної послуги у будівлі та здійснюється розподіл між споживачам на цю саму дату. Усі показники вимірювання, зазначені у цій Методиці, що визначають обсяг спожитої комунальної послуги, відносяться до розрахункового періоду.

Інші терміни вживаються у значеннях, наведених у Законах України "Про житлово-комунальні послуги", "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання", "Про теплопостачання", "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення", "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку".

3. Розподіл між споживачами обсягу спожитих комунальних послуг здійснюється на підставі визначеного на розрахункову дату споживання (фактичного, розрахункового або середнього) обсягів комунальної послуги за відповідний розрахунковий період. Розрахунковою датою є останній день розрахункового періоду.

Розподіл обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг здійснюється між споживачами для житлових та нежитлових приміщень, які є самостійними об'єктами нерухомого майна, та власниками майнових прав на об'єкти нерухомого майна у завершеній будівництвом будівлі, право власності на які не зареєстровано.

Розподіл між споживачами загального обсягу спожитої комунальної послуги у будівлі за відповідний розрахунковий період (далі - розподіл) здійснюється з урахуванням показань вузлів комерційного та розподільного обліку (теплолічильників, лічильників холодної води, лічильників гарячої води), установлених як у приміщеннях, так і за їх межами, або приладів-розподілювачів теплової енергії, установлених на опалювальних приладах опалюваних приміщень, а в окремих випадках - розрахунково.

4. Загальні правила розподілу спожитих у будівлі комунальних послуг:

1) для розподілу приймаються показання вузлів розподільного обліку або приладів-розподілювачів теплової енергії станом на кінцеву дату розрахункового періоду, отримані виконавцем відповідної комунальної послуги або визначеною власником (співвласником) іншою особою, що здійснює розподіл обсягів комунальної послуги (далі - виконавець розподілу), у спосіб, визначений договором про надання комунальної послуги.

У разі якщо дата фактичного зняття показань вузлів розподільного обліку та приладів-розподілювачів теплової енергії відрізняється від розрахункової дати, до розрахунку приймаються скориговані (приведені) показання станом на розрахункову дату. Для цього виконавець розподілу визначений на підставі отриманих показань вузлів розподільного обліку обсяг спожитих послуг у відповідному розрахунковому періоді ділить на кількість днів, що минули від початку розрахункового періоду до дня передання показань включно, а отримане значення множить на кількість днів у розрахунковому періоді;

2) у разі розбіжностей показань вузла розподільного обліку або приладу-розподілювача теплової енергії, знятих виконавцем розподілу, та показань, переданих споживачем, для розподілу приймаються показання, зняті виконавцем комунальної послуги або виконавцем розподілу.

У розрахунковому періоді обсяг комунальної послуги, що розподіляється між споживачами, не може перевищувати обсягу показань вузла комерційного обліку відповідної комунальної послуги за відповідний розрахунковий період, крім періодів, зазначених у договорі, коли проводяться контрольні зняття показань вузлів комерційного обліку та/або коригування об'ємів спожитих послуг у будівлі;

3) для розподілу не приймаються показання вузла розподільного обліку або приладу-розподілювача теплової енергії, зняті (надані), починаючи з дати встановлення факту виходу з ладу такого приладу-розподілювача теплової енергії або вузла обліку (закінчення строку повірки засобу вимірювальної техніки, що входить до складу відповідного вузла обліку, порушення цілісності пломб) до дати початку наступного розрахункового періоду за датою прийняття на абонентський облік відремонтованого чи заміненого вузла розподільного обліку (повіреного засобу вимірювальної техніки, що входить до його складу) або приладу-розподілювача теплової енергії.

Датою встановлення факту виходу з ладу вузла розподільного обліку або приладу-розподілювача теплової енергії є:

дата виходу з ладу, зафіксована автоматично таким вузлом розподільного обліку або приладом-розподілювачем теплової енергії;

перший день розрахункового періоду, в якому споживачем було повідомлено про вихід з ладу вузла розподільного обліку / приладу-розподілювача теплової енергії або це було встановлено виконавцем комунальної послуги чи виконавцем розподілу, якщо автоматична фіксація такої дати неможлива.

5. Приміщення, оснащене вузлом розподільного обліку відповідної комунальної послуги, засіб вимірювальної техніки якого перебуває на повірці, що передбачає його демонтаж, не вважається приміщенням, не оснащеним вузлом розподільного обліку відповідної комунальної послуги, протягом строку такої повірки. Обсяг спожитої відповідної комунальної послуги у такому приміщенні визначається за середньодобовим споживанням у попередній розрахунковий період (для постачання теплової енергії - у попередній опалювальний період) або за фактичний час споживання послуги, але не менше 15 діб (у разі тривалості роботи вузла(ів) комерційного обліку менше 12 місяців) та за кількістю діб від дати зняття з абонентського обліку до дати прийняття на абонентський облік повіреного вузла розподільного обліку.

6. Визначення загальних обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг:

1) загальний обсяг спожитої у будівлі теплової енергії, визначений за показаннями вузла комерційного обліку (Q_буд), розподіляється на загальний обсяг теплової енергії на опалення будівлі) та загальний обсяг теплової енергії, спожитої у будівлі на гаряче водопостачання) .

Загальний обсяг спожитої у будівлі теплової енергії на опалення) розраховується за формулою

Гкал, (1), де

- обсяг спожитої теплової енергії на опалення j-го опалюваного приміщення, визначений за показаннями вузла розподільного обліку теплової енергії, Гкал;

- обсяг спожитої теплової енергії на опалення j-го опалюваного приміщення, донарахований до мінімальної частки середнього питомого споживання згідно з розділом VI цієї Методики, Гкал;

- обсяг спожитої теплової енергії на опалення g-го опалюваного приміщення, визначений за показаннями приладів-розподілювачів теплової енергії, Гкал;

- обсяг спожитої теплової енергії на опалення g-го опалюваного приміщення, донарахований до мінімальної частки середнього питомого споживання відповідно до розділу VI цієї Методики, у разі, якщо обсяг спожитої теплової енергії на опалення g-го опалюваного приміщення, визначений за показаннями приладів-розподілювачів теплової енергії, менший за мінімальну частку середнього питомого споживання, донарахований обсяг теплової енергії для такого приміщення, Гкал;

- обсяг спожитої теплової енергії на опалення i-го опалюваного приміщення, не оснащеного вузлом розподільного обліку теплової енергії, Гкал;

- обсяг спожитої теплової енергії на опалення i-го опалюваного приміщення, де факт ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості послуги з постачання теплової енергії шляхом підписання споживачем та виконавцем відповідної комунальної послуги акта-претензії щодо обсягу та/або якості наданих послуг або претензії, що вважається визнаною відповідно до частини сьомої статті 27 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" (далі - претензія щодо кількості та/або якості наданої послуги), відсутній, Гкал;

- обсяг теплової енергії, на який зменшується нарахований обсяг спожитої теплової енергії для приміщень, де наявна претензія щодо кількості та/або якості наданої послуги, Гкал;

- загальний обсяг теплової енергії, витраченої на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи опалення, Гкал;

Q_МЗК - обсяг спожитої у будівлі теплової енергії на опалення МЗК та допоміжних приміщень будівлі, Гкал.

Після визначення загального обсягу спожитої у будівлі теплової енергії її розподіл здійснюється відповідно до розділів II - VIII цієї Методики;

2) для визначення загального обсягу спожитої у будівлі гарячої води визначаються загальний обсяг її споживання у будівлі та загальний обсяг теплової енергії, спожитої у будівлі на ГВП .

Загальний обсяг спожитої гарячої води у будівлі розраховується за формулою

, м³, (2), де

- обсяг спожитої гарячої води у j-му приміщенні за показаннями вузла розподільного обліку, м³;

- обсяг спожитої гарячої води у i-му приміщенні, не оснащеному вузлом розподільного обліку, м³;

- обсяг гарячої води, витраченої на загальнобудинкові потреби, визначений за показаннями вузла розподільного обліку, м³;

- обсяг витоку гарячої води із внутрішньобудинкових мереж ГВП, який стався з вини особи, яку встановлено, м³;

- різниця між показаннями вузла комерційного обліку та обсягом гарячої води, визначеним як сума показань вузлів розподільного обліку у будівлі, усі приміщення якої оснащені вузлами розподільного обліку, м³;

3) загальний обсяг теплової енергії, спожитої у будівлі на ГВП , визначається відповідно до розділу IV цієї Методики і складається з обсягу теплової енергії, що враховується у фактично спожитій гарячій воді , та обсягу теплової енергії, витраченої на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи ГВП :

, Гкал, (3), де

- обсяг теплової енергії, що враховується у фактично спожитій гарячій воді, Гкал;

- обсяг теплової енергії, витраченої на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи ГВП, Гкал.

Обсяг теплової енергії, що враховується у фактично спожитій гарячій воді , визначається згідно з розділом IV цієї Методики та розраховується за формулою

, Гкал, (4), де

- загальний обсяг спожитої гарячої води у будівлі, м³;

- питомий обсяг теплової енергії, що враховується в одному метрі кубічному фактично спожитої гарячої води, розраховується за формулою

, Гкал/м³, (5), де

- загальний обсяг спожитої гарячої води у будівлі, м³;

- обсяг теплової енергії, що враховується у фактично спожитій гарячій воді, Гкал.

Після визначення загального обсягу спожитої у будівлі гарячої води розподіл її обсягів між споживачами здійснюється відповідно до розділу IX цієї Методики, а розподіл обсягів теплової енергії, витраченої на ГВП, - відповідно до розділу IV цієї Методики;

4) загальний обсяг спожитої у будівлі холодної води складається із загального обсягу холодної води, спожитої споживачами у приміщеннях будівлі , та загального обсягу спожитої гарячої води у будівлі .

Обсяг холодної води, спожитої споживачами у приміщеннях будівлі , розраховується за формулою

, м³, (6), де

- обсяг холодної води, спожитий споживачем в j-му приміщенні, визначений за показаннями вузла розподільного обліку, м³;

- обсяг спожитої холодної води в i-му приміщенні, не оснащеному вузлом розподільного обліку холодної води, м³;

- обсяг холодної води, витраченої на загальнобудинкові потреби, визначений за показаннями вузла розподільного обліку, м³;

- обсяг витоку холодної води із внутрішньобудинкових мереж централізованого водопостачання, який стався з вини особи, яку встановлено, м³. За відсутності витоків приймають ;

- різниця між показаннями вузла комерційного обліку та обсягом холодної води, визначеним як сума показань вузлів розподільного обліку у будівлі, усі приміщення якої оснащені вузлами розподільного обліку, м³.

Після визначення загального обсягу спожитої холодної води у будівлі розподіл її обсягів між споживачами здійснюється відповідно до розділу X цієї Методики.

7. У разі якщо дві та більше будівель мають загальний ввід зовнішньої інженерної мережі зі спільним для них вузлом комерційного обліку, розподіл здійснюється як для однієї будівлі відповідно до вимог цієї Методики.

У разі якщо дві та більше будівель мають загальний ввід зовнішньої інженерної мережі з окремими вузлами комерційного обліку на відгалуженнях до кожної з будівель, розподіл для кожної з таких будівель здійснюється окремо відповідно до вимог цієї Методики.

8. У разі якщо одна будівля має два та більше вводи відповідної зовнішньої інженерної мережі, які оснащено вузлами комерційного обліку, розподіл здійснюється за сумою усіх вузлів комерційного обліку відповідної комунальної послуги у будівлі. За рішенням співвласників будівлі розподіл здійснюється для кожної окремої частини будівлі з вузлом комерційного обліку відповідної комунальної послуги.

9. У разі якщо одне окреме приміщення будівлі має окремий інженерний ввід зовнішньої інженерної мережі, оснащений вузлом комерційного обліку, показання такого вузла враховуються як показання вузла комерційного обліку при визначенні загального обсягу спожитої відповідної комунальної послуги у будівлі та як показання вузла розподільного обліку при розподілі цього загального обсягу спожитої комунальної послуги відповідно до цієї Методики.

10. Базою для розподілу загального обсягу спожитої теплової енергії у будівлі (за відсутності вузлів обліку теплової енергії / приладів-розподілювачів теплової енергії) є опалювана площа (об'єм) приміщень, зазначена у договорі про надання послуги з постачання теплової енергії.

Опалюваний об'єм визначається як добуток опалюваної площі приміщення на висоту стелі згідно з технічним паспортом приміщення.

У разі якщо відомості про опалювану площу не були надані споживачем, базою для розподілу загального обсягу спожитої теплової енергії у будівлі (за відсутності вузлів обліку теплової енергії / приладів-розподілювачів теплової енергії) є загальна площа приміщення у метрах квадратних, визначена за даними, зазначеними у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а у разі відсутності у ньому інформації про окремі приміщення - за даними, зазначеними у документах, що посвідчують право власності на такі приміщення.

За рішенням власників (співвласників) будівлі загальний обсяг спожитої теплової енергії у будівлі (за відсутності вузлів обліку теплової енергії / приладів-розподілювачів теплової енергії) розподіляється на фактичний опалюваний об'єм приміщень у метрах кубічних.

11. У разі якщо будівля обладнана вбудованим або вбудовано-прибудованим гаражем (паркінгом), окремі машино-місця (бокси) якого є самостійними об'єктами нерухомого майна, розподіл обсягів спожитої теплової енергії на опалення у будівлі здійснюється також між власниками таких об'єктів нерухомого майна / власниками майнових прав на такі об'єкти нерухомого майна у завершеній будівництвом будівлі, право власності на які зареєстровано, пропорційно до площі таких об'єктів.

12. Обсяг стічних вод, які надходять у систему централізованого водовідведення, визначається за сумою загального обсягу спожитої у будівлі холодної води, що надходить із системи централізованого водопостачання або (за наявності) із автономного джерела постачання холодної води, та загального обсягу спожитої у будівлі гарячої води, приготування якої здійснюється за межами будівлі, або за показаннями вузла(ів) обліку стічних вод за їх наявності. До обсягу стічних вод не включають обсяг холодної води на загальнобудинкові потреби, витраченої на полив клумб і газонів, визначений на підставі показань відповідних вузлів обліку.

13. Одиницями виміру обсягу (кількості) спожитої споживачем теплової енергії є гігакалорія (далі - Гкал) або гігаджоуль (далі - ГДж). Одиниця виміру визначається в договорі про надання комунальної послуги.

Для переведення одиниць застосовуються коефіцієнти 1 Гкал = 4,1868 ГДж, 1 ГДж = 0,2388 Гкал.

II. Порядок визначення та розподілу між споживачами обсягу спожитої у будівлі теплової енергії на опалення житлових та нежитлових приміщень

1. Загальні правила розподілу між споживачами обсягу спожитої у будівлі теплової енергії на опалення житлових та нежитлових приміщень в розрахунковий період визначається так:

за показаннями вузла комерційного обліку теплової енергії (теплолічильника) за його наявності при постачанні теплової енергії до індивідуального теплового пункту будівлі або до будівлі при відкритій системі теплопостачання;

розрахунковим методом відповідно до розділу XI цієї Методики.

Визначення обсягу спожитої теплової енергії у будівлі, обладнаній системою автономного теплопостачання, здійснюється за показаннями вузла обліку на виході з автономної теплогенеруючої або когенераційної установки.

Розподілу підлягають обсяги теплової енергії, визначені відповідно до формули 1, наведеної у підпункті 1 пункту 6 розділу I цієї Методики.

Обсяги теплової енергії кожної складової формули 1, наведеної у підпункті 1 пункту 6 розділу I цієї Методики, розподіляють між споживачами залежно від категорії приміщення, надання йому комунальної послуги з постачання теплової енергії на опалення, наявності вузлів розподільного обліку / приладів-розподілювачів теплової енергії у цих приміщеннях та оснащеності ними внутрішньобудинкової системи опалення будівлі, типу застосовуваних вузлів розподільного обліку, дотримання температури повітря в опалюваному приміщенні в нормативно допустимому діапазоні. Визначення обсягів складових формули 1, наведеної у підпункті 1 пункту 6 розділу I цієї Методики, здійснюють за відповідними розділами цієї Методики та розподіляють згідно з додатком 1 до цієї Методики.

Визначення обсягу теплової енергії, витраченої на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи опалення , здійснюється згідно з розділом V цієї Методики.

Розподіл втрат теплової енергії у трубопроводах та в обладнанні внутрішньобудинкової системи опалення, поза межами опалюваних приміщень, опалюваних МЗК та допоміжних приміщень будівлі здійснюється серед визначених категорій приміщень згідно з додатком 1 до цієї Методики пропорційно до їх загальних/опалюваних площ/об'ємів.

Для приміщень з індивідуальним опаленням та неопалюваних приміщень здійснюється розподіл теплової енергії, що надходить у ці приміщення від транзитних ділянок неізольованих трубопроводів внутрішньобудинкових систем опалення та ГВП, що прокладені у цих приміщеннях відповідно до пункту 4 розділу V цієї Методики.

У будівлі, де всі опалювані МЗК та допоміжні приміщення оснащені вузлами розподільного обліку або опалювальні прилади у яких оснащені приладами-розподілювачами теплової енергії чи вузлами розподільного обліку витрати теплоносія (у разі обліку теплової енергії у гарячій воді), визначення обсягу теплової енергії, витраченої на опалення МЗК та допоміжних приміщень (Q_МЗК), здійснюється на підставі їх показань, при цьому таким МЗК та допоміжним приміщенням не здійснюються донарахування обсягів спожитої теплової енергії, які стосуються претензій щодо кількості та/або якості наданих послуг; споживання обсягу менше мінімальної частки середнього питомого споживання.

Визначення обсягу теплової енергії, витраченої на опалення МЗК та допоміжних приміщень (Q_МЗК), здійснюється відповідно до розділу III цієї Методики. Розподіл цього обсягу здійснюється серед споживачів за категоріями приміщень згідно з додатком 1 до цієї Методики пропорційно до їх загальних/опалюваних площ/об'ємів.

Для багатоквартирного житлового будинку при розподілі обсягів спожитої теплової енергії застосовується коефіцієнт до площі/об'єму опалюваних приміщень, не оснащених приладами обліку k_s. Для житлових опалюваних приміщень, не оснащених приладами обліку, приймається k_s = 1, для нежитлових опалюваних приміщень, не оснащених приладами обліку, - k_s = 1,5.

Для опалюваного приміщення, оснащеного вузлом розподільного обліку або приладами-розподілювачами теплової енергії, крім обсягу теплової енергії, визначеного на підставі його/їх показань, донараховується обсяг теплової енергії або відповідно, якщо фактичне споживання теплової енергії у такому приміщенні менше мінімальної частки середнього питомого споживання, яка визначається відповідно до розділу VI цієї Методики.

Обсяг спожитої теплової енергії, розподілений між споживачами, зменшується на суму донарахованих обсягів теплової енергії споживачам, приміщення яких оснащені вузлами розподільного обліку або приладами-розподілювачами теплової енергії, пропорційно до їх загальних/опалюваних площ/об'ємів, у тому числі й щодо приміщень, де наявні претензії стосовно кількості та/або якості наданої послуги.

Для опалюваних приміщень, не оснащених вузлами розподільного обліку / приладами-розподілювачами теплової енергії, розподілений серед таких приміщень обсяг споживання теплової енергії, визначений розрахунково, у разі наявності претензій щодо кількості та/або якості наданої послуги зменшується і відповідно донараховується для приміщень без претензій щодо кількості та/або якості наданої послуги відповідно до розділу VIII цієї Методики, при цьому сума донарахованих обсягів має дорівнювати сумі зменшених обсягів теплової енергії серед приміщень без приладів обліку.

2. У разі якщо приміщення всіх споживачів у будівлі оснащені вузлами розподільного обліку, обсяг спожитої теплової енергії на опалення j-го опалюваного приміщення визначається на підставі показань відповідного вузла розподільного обліку .

Обсяги теплової енергії, витраченої на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи опалення , а також на опалення МЗК та допоміжних приміщень , визначаються відповідно до розділів III, V цієї Методики та розподіляються між усіма споживачами будівлі, у тому числі й для j-го приміщення, оснащеного вузлом розподільного обліку, згідно з додатком 1 до цієї Методики.

3. Розподіл теплової енергії у будівлі, у якій приміщення не оснащені або частково оснащені вузлами розподільного обліку теплової енергії / приладами-розподілювачами теплової енергії / вузлами розподільного обліку витрати теплоносія (у разі обліку теплової енергії у гарячій воді):

1) для будівлі, у якій відсутні приміщення з індивідуальним опаленням та/або неопалювані приміщення, а також відсутні приміщення з вузлами розподільного обліку теплової енергії / приладами-розподілювачами теплової енергії / вузлами розподільного обліку витрати теплоносія (у разі обліку теплової енергії у гарячій воді), обсяги теплової енергії, витраченої на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем, а також на опалення МЗК та допоміжних приміщень, для i-го опалюваного приміщення, не оснащеного вузлами розподільного обліку теплової енергії / приладами-розподілювачами теплової енергії / вузлами розподільного обліку витрати теплоносія (у разі обліку теплової енергії у гарячій воді), визначаються разом з обсягом спожитої теплової енергії на опалення цих приміщень.

Сумарний розподілений обсяг для i-го опалюваного приміщення, не оснащеного вузлами розподільного обліку теплової енергії / приладами-розподілювачами теплової енергії / вузлами розподільного обліку витрати теплоносія (у разі обліку теплової енергії у гарячій воді), розраховується з урахуванням вимог розділу VIII цієї Методики за формулою

, Гкал, (7), де

- обсяг теплової енергії, спожитої на опалення i-го опалюваного приміщення, не оснащеного вузлами розподільного обліку теплової енергії / приладами-розподілювачами теплової енергії / вузлами розподільного обліку витрати теплоносія (у разі обліку теплової енергії у гарячій воді), Гкал;

- обсяг теплової енергії, витраченої на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи опалення, яке розподіляється на i-те приміщення, Гкал;

Q_МЗКi - обсяг теплової енергії, спожитої у будівлі на опалення МЗК та допоміжних приміщень, яке розподіляється на i-те приміщення, Гкал;

k_s.i - коефіцієнт, що застосовується при розподілі обсягів спожитої теплової енергії у будівлі до площі/об'єму опалюваного приміщення, не оснащеного вузлами розподільного обліку теплової енергії / приладами-розподілювачами теплової енергії / вузлами розподільного обліку витрати теплоносія (у разі обліку теплової енергії у гарячій воді), у багатоквартирному житловому будинку з нежитловими опалюваними приміщеннями, не оснащеними вузлами розподільного обліку теплової енергії / приладами-розподілювачами теплової енергії / вузлами розподільного обліку витрати теплоносія (у разі обліку теплової енергії у гарячій воді);

S_пр.i - площа i-го опалюваного приміщення, не оснащеного вузлами розподільного обліку теплової енергії / приладами-розподілювачами теплової енергії / вузлами розподільного обліку витрати теплоносія (у разі обліку теплової енергії у гарячій воді), що визначається згідно з пунктом 11 розділу I цієї Методики, м², а якщо розподіл здійснюється пропорційно до об'єму приміщень, у формулі 6, наведеній у підпункті 4 пункту 6 розділу I цієї Методики, необхідно замінити площу приміщення на відповідний об'єм, м³;

- загальний обсяг спожитої у будівлі теплової енергії на опалення, Гкал;

2) для будівлі, у якій частина приміщень з індивідуальним опаленням та/або неопалювані приміщення, обсяг спожитої теплової енергії на опалення i-го опалюваного приміщення, не оснащеного вузлами розподільного обліку теплової енергії / приладами-розподілювачами теплової енергії / вузлами розподільного обліку витрати теплоносія (у разі обліку теплової енергії у гарячій воді , розраховується з урахуванням вимог розділу VIII цієї Методики за формулою

, Гкал, (8), де

S_пр.i - площа i-го опалюваного приміщення, не оснащеного вузлами розподільного обліку теплової енергії / приладами-розподілювачами теплової енергії / вузлами розподільного обліку витрати теплоносія (у разі обліку теплової енергії у гарячій воді), що визначається згідно з пунктом 10 розділу I цієї Методики, м², а якщо розподіл здійснюється пропорційно до об'єму приміщень, у формулі 6, наведеній у підпункті 4 пункту 6 розділу I цієї Методики, необхідно замінити площу приміщення на відповідний об'єм, м³;

- загальний обсяг спожитої у будівлі теплової енергії на опалення, Гкал;

- обсяг теплової енергії, витраченої на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи опалення, Гкал;

Q_МЗК - обсяг спожитої у будівлі теплової енергії на опалення МЗК та допоміжних приміщень будівлі, Гкал.

4. У будівлі, в якій частина приміщень оснащена вузлами розподільного обліку, а решта приміщень не оснащена вузлами розподільного обліку теплової енергії / приладами-розподілювачами теплової енергії / вузлами розподільного обліку витрати теплоносія (у разі обліку теплової енергії у гарячій воді), наявні приміщення з індивідуальним опаленням та/або неопалювані приміщення, обсяг спожитої теплової енергії на опалення j-го опалюваного приміщення, оснащеного вузлом розподільного обліку , визначається на підставі показань відповідного вузла розподільного обліку з урахуванням вимог розділів VI, VIII цієї Методики.

Обсяг спожитої теплової енергії на опалення i-го опалюваного приміщення, не оснащеного вузлами розподільного обліку теплової енергії / приладами-розподілювачами теплової енергії / вузлами розподільного обліку витрати теплоносія (у разі обліку теплової енергії у гарячій воді) , розраховується за формулою

, Гкал, (9), де

- загальний обсяг спожитої у будівлі теплової енергії на опалення, Гкал;

- обсяг спожитої теплової енергії на опалення j-го опалюваного приміщення, оснащеного вузлом розподільного обліку, Гкал;

Q_МЗК - обсяг спожитої у будівлі теплової енергії на опалення МЗК та допоміжних приміщень будівлі, Гкал.

5. Якщо на день набрання чинності Законом України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" 100 відсотків самостійних об'єктів нерухомого майна у будівлі було оснащено вузлами розподільного обліку витрат теплоносія (засобами обліку гарячої води) у системі опалення, встановленими відповідно до будівельних норм та проектної документації, вони використовуються для цілей розподільного обліку.

Цей метод розподілу не застосовується, якщо в будівлі є хоча б одне опалюване приміщення, оснащене вузлом розподільного обліку теплової енергії (теплолічильником), або приміщення, не оснащене вузлами розподільного обліку теплової енергії / приладами-розподілювачами теплової енергії / вузлами розподільного обліку витрати теплоносія (у разі обліку теплової енергії у гарячій воді), або приміщення з індивідуальним опаленням.

Опалюване приміщення, оснащене вузлами розподільного обліку витрати теплоносія (у разі обліку теплової енергії у гарячій воді), з наявним у будівлі хоча б одним опалюваним приміщенням, оснащеним вузлом розподільного обліку теплової енергії, приміщенням, не оснащеним приладом обліку, або приміщенням з індивідуальним опаленням вважається приміщенням без розподільного обліку теплової енергії до дати його оснащення вузлом розподільного обліку теплової енергії або приладами-розподілювачами теплової енергії.

При здійсненні розподілу теплової енергії між приміщеннями, оснащеними вузлами розподільного обліку витрати теплоносія (у разі обліку теплової енергії у гарячій воді), застосовуються ті самі правила донарахування обсягу теплової енергії, що і для приміщень, оснащених вузлами розподільного обліку, відповідно до розділів VI, VIII цієї Методики.

Обсяг спожитої теплової енергії на опалення j-го опалюваного приміщення, оснащеного вузлом розподільного обліку витрати теплоносія (у разі обліку теплової енергії у гарячій воді) , визначається розрахунком за показаннями цього лічильника та розраховується за формулою

, Гкал, (10), де

- загальний обсяг спожитої у будівлі теплової енергії на опалення, Гкал;

Q_МЗК - обсяг спожитої у будівлі теплової енергії на опалення МЗК та допоміжних приміщень будівлі, Гкал;

- обсяг теплоносія за показаннями вузла розподільного обліку витрати теплоносія (у разі обліку теплової енергії у гарячій воді) j-го опалюваного приміщення, м³.

6. Розподіл теплової енергії у будівлі, опалювані прилади у приміщеннях якої оснащені приладами-розподілювачами теплової енергії:

1) прилади-розподілювачі теплової енергії, на підставі показань яких здійснюється розподіл теплової енергії у будівлі, мають бути оснащені системою дистанційного зняття показань та відповідати вимогам ДСТУ EN 834:2017 "Вимірювачі витрат тепла для визначення тепловіддачі кімнатних опалювальних батарей. Прилади з електроживленням" та ДСТУ EN 834:2017 / Поправка N 1:2017 (EN 834:2013 / AC:2015, IDT) "Вимірювачі витрат тепла для визначення тепловіддачі кімнатних опалювальних батарей. Прилади з електроживленням";

2) питомий обсяг спожитої теплової енергії на опалення усіх g-их опалюваних приміщень, опалювальні прилади у яких оснащені приладами-розподілювачами теплової енергії, та i-их приміщень, не оснащених вузлами розподільного обліку теплової енергії у будівлі, у якій наявні приміщення, оснащені вузлами розподільного обліку, та у решті опалюваних приміщень не менше половини опалювальних приладів оснащено приладами-розподілювачами теплової енергії та наявні приміщення, не оснащені вузлами розподільного обліку (q^пр-роз), розраховується за формулою

, Гкал/м², (11), де

- загальний обсяг спожитої у будівлі теплової енергії на опалення, Гкал;

Q_МЗК - обсяг спожитої у будівлі теплової енергії на опалення МЗК та допоміжних приміщень будівлі, Гкал;

- загальна площа опалюваних приміщень, оснащених приладами-розподілювачами теплової енергії, м²;

- загальна площа i-их опалюваних приміщень, не оснащених вузлами розподільного обліку теплової енергії / приладами-розподілювачами теплової енергії / вузлами розподільного обліку витрати теплоносія (у разі обліку теплової енергії у гарячій воді), м².

Розрахований питомий обсяг використовується для визначення споживання теплової енергії на опалення приміщення з найбільшою сумою показань приладів-розподілювачів теплової енергії, що припадає на один метр квадратний його площі серед g-их приміщень. Обсяг спожитої теплової енергії у приміщенні з найбільшою сумою показань приладів-розподілювачів теплової енергії, що припадає на один метр квадратний його площі серед g-их приміщень , розраховується за формулою

, Гкал, (12), де

q^пр-роз - питомий обсяг спожитої теплової енергії на опалення усіх g-их опалюваних приміщень, опалювальні прилади у яких оснащені приладами-розподілювачами теплової енергії разом з усіма i-ми опалюваними приміщеннями, які не оснащені вузлами розподільного обліку теплової енергії / приладами-розподілювачами теплової енергії / вузлами розподільного обліку витрати теплоносія (у разі обліку теплової енергії у гарячій воді), Гкал/м²;

- площа опалюваного приміщення серед g-их приміщень з найбільшою сумою показань приладів-розподілювачів теплової енергії на один метр квадратний його площі, м².

Обсяг спожитої теплової енергії у g-му опалюваному приміщенні, оснащеному приладами-розподілювачами теплової енергії , визначається з урахуванням вимог розділів VI, VIII цієї Методики та розраховується за формулою

, Гкал, (13), де

N_пр.g - сума показань приладів-розподілювачів теплової енергії у g-му опалюваному приміщенні, опалювальні прилади якого оснащені приладами-розподілювачами теплової енергії (у застосовуваних для них одиницях вимірювання, які співвідносяться з потужністю опалювального приладу, різницею між середньою температурою його поверхні та температурою повітря в приміщенні), одиниця вимірювання;

- питомий обсяг спожитої теплової енергії на опалення визначений на одиницю вимірювання приладів-розподілювачів теплової енергії, що розраховується за формулою

, Гкал/од. вим., (14), де

- обсяг спожитої теплової енергії у приміщенні з найбільшою сумою показань приладів-розподілювачів теплової енергії, що припадає на один метр квадратний його площі серед g-их приміщень, Гкал;

N_{max пр.g} - найбільша серед g-их опалюваних приміщень, оснащених приладами-розподілювачами теплової енергії, сума показань приладів-розподілювачів теплової енергії, визначена на один метр квадратний серед відповідних їм площ (у застосовуваних для них одиницях вимірювання, які співвідносяться з потужністю опалювального приладу, різницею між середньою температурою його поверхні та температурою повітря в приміщенні), одиниця вимірювання.

За рішенням співвласників будівлі застосовується інший принцип визначення та розподілу теплової енергії для опалюваних приміщень, оснащених приладами-розподілювачами, ніж визначений у цьому пункті, а саме: виходячи із найбільшого споживання теплової енергії опалювальним приладом або опалюваним приміщенням.

, Гкал, (15), де

- загальний обсяг спожитої у будівлі теплової енергії на опалення, Гкал;

- обсяг спожитої теплової енергії у g-му опалюваному приміщенні, оснащеному приладами-розподілювачами теплової енергії, Гкал;

Q_МЗК - обсяг спожитої у будівлі теплової енергії на опалення МЗК та допоміжних приміщень будівлі, Гкал;

3) у перший опалювальний період після запровадження розподільного обліку із застосуванням приладів-розподілювачів теплової енергії питомий обсяг спожитої теплової енергії на один метр квадратний на опалення i-их опалюваних приміщень, не оснащених вузлами розподільного обліку теплової енергії / приладами-розподілювачами теплової енергії / вузлами розподільного обліку витрати теплоносія (у разі обліку теплової енергії у гарячій воді), не має перевищувати більше ніж в 1,5 раза при оснащенні 50 % опалювальних приладів приладами-розподілювачами теплової енергії та більше ніж в 3 рази при оснащенні від 50 % до 75 % питомого обсягу спожитої теплової енергії для потреб опалення усіх g-их опалюваних приміщень, оснащених приладами-розподілювачами теплової енергії, разом з усіма i-ми опалюваними приміщеннями, не оснащеними вузлами розподільного обліку теплової енергії / приладами-розподілювачами теплової енергії / вузлами розподільного обліку витрати теплоносія (у разі обліку теплової енергії у гарячій воді), розрахованого за формулою 11, наведеною у підпункті 2 пункту 6 розділу II цієї Методики. У разі оснащеності приладами-розподілювачами теплової енергії більше ніж 75 % опалювальних приладів у будівлі обмеження щодо питомого обсягу спожитої теплової енергії на потреби їх опалення не застосовуються.

Питомий обсяг спожитої теплової енергії на потреби опалення i-их опалюваних приміщень, не оснащених вузлами розподільного обліку теплової енергії / приладами-розподілювачами теплової енергії / вузлами розподільного обліку витрати теплоносія (у разі обліку теплової енергії у гарячій воді), в перший опалювальний період після запровадження розподільного обліку із застосуванням приладів-розподілювачів теплової енергії розраховується за формулою

, Гкал/м², (16), де

- площа i-их опалюваних приміщень, не оснащених вузлами розподільного обліку теплової енергії / приладами-розподілювачами теплової енергії / вузлами розподільного обліку витрати теплоносія (у разі обліку теплової енергії у гарячій воді), м²;

q^оп - мінімальна частка середнього питомого споживання теплової енергії на опалення приміщень, Гкал.

Якщо питомий обсяг спожитої теплової енергії на опалення i-их опалюваних приміщень, не оснащених вузлами розподільного обліку теплової енергії / приладами-розподілювачами теплової енергії / вузлами розподільного обліку витрати теплоносія (у разі обліку теплової енергії у гарячій воді), в перший опалювальний період після запровадження розподільного обліку із застосуванням приладів-розподілювачів теплової енергії перевищує зазначені у цьому пункті обмеження, обсяг перевищення розподіляється між споживачами усіх g-их та i-их опалюваних приміщень пропорційно до загальних/опалюваних площ/об'ємів їх приміщень.

Для здійснення розподілу теплової енергії між усіма споживачами визначаються обсяг теплової енергії, витраченої на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи опалення (), та обсяг спожитої у будівлі теплової енергії на опалення МЗК та допоміжних приміщень будівлі (Q_МЗК) відповідно до розділу VIII цієї Методики. Ці обсяги розподіляються між усіма споживачами у будівлі, приміщення яких оснащені вузлами розподільного обліку теплової енергії / приладами-розподілювачами теплової енергії / вузлами розподільного обліку витрати теплоносія (у разі обліку теплової енергії у гарячій воді), приміщення яких не оснащені вузлами розподільного обліку теплової енергії / приладами-розподілювачами теплової енергії / вузлами розподільного обліку витрати теплоносія (у разі обліку теплової енергії у гарячій воді), приміщення яких з індивідуальним опаленням та приміщення, до яких не постачається теплова енергія на опалення;

4) у разі якщо частина опалюваних приміщень оснащена вузлами розподільного обліку, а в решті опалюваних приміщень усі опалювальні прилади оснащені приладами-розподілювачами теплової енергії, обсяг спожитої теплової енергії на опалення j-го опалюваного приміщення, оснащеного вузлом розподільного обліку теплової енергії, визначається на підставі показань відповідного вузла розподільного обліку з урахуванням вимог розділів VI, VIII цієї Методики.

Обсяг спожитої теплової енергії в g-му опалюваному приміщенні, опалювальні прилади якого оснащені приладами-розподілювачами теплової енергії , розраховується з урахуванням вимог розділів VI, VIII цієї Методики за формулою

, Гкал, (17), де

- загальний обсяг спожитої у будівлі теплової енергії на опалення, Гкал;

- обсяг спожитої теплової енергії на опалення j-го опалювального приміщення, визначений за показаннями вузла розподільного обліку теплової енергії, Гкал;

Q_МЗК - обсяг спожитої у будівлі теплової енергії на опалення МЗК та допоміжних приміщень будівлі, Гкал;

5) розподіл обсягів спожитої теплової енергії на опалення будівлі, у якій частина опалюваних приміщень оснащена вузлами розподільного обліку теплової енергії, а усі опалювальні прилади решти опалюваних приміщень і опалюваних МЗК та допоміжних приміщень, оснащені приладами-розподілювачами теплової енергії, витраченої на опалення МЗК та допоміжних приміщень, здійснюється за розрахунком відповідно до показань приладів-розподілювачів теплової енергії згідно з підпунктом 4 цього пункту.

III. Визначення та розподіл обсягу спожитої у будівлі теплової енергії на опалення МЗК та допоміжних приміщень

1. Обсяг теплової енергії, витрачений на опалення МЗК та допоміжних приміщень будівлі, визначається на підставі показань вузлів розподільного обліку теплової енергії, вузлів розподільного обліку витрати теплоносія (у разі обліку теплової енергії у гарячій воді) або приладів-розподілювачів теплової енергії у разі оснащення ними 100 % МЗК та допоміжних приміщень.

2. У разі відсутності вузлів розподільного обліку у МЗК та допоміжних приміщеннях будівлі обсяг теплової енергії, витрачений на опалення МЗК та допоміжних приміщень будівлі, визначається як частка від загального обсягу споживання теплової енергії на опалення будівлі ():

одноповерхова будівля - 20 %;

двоповерхова - 18 %;

триповерхова - 16 %;

чотириповерхова - 14 %;

п'ятиповерхова - 12 %;

шестиповерхова та вище - 10 %.

За рішенням співвласників будівлі зазначені частки споживання теплової енергії, витраченої на опалення МЗК та допоміжних приміщень будівлі, можуть визначатися із застосуванням понижувального коефіцієнта від 0,2 до 0,9 залежно від теплотехнічних характеристик огороджувальних конструкцій, зокрема характеристик заповнення дверних віконних, балконних та дверних блоків, наявності тамбурів, якості теплоізоляції інженерних систем тощо, або за рішенням співвласників для визначення частки може застосовуватися підвищувальний коефіцієнт від 1,1 до 2 залежно від наявності та технічного стану опалювальних приладів в МЗК та допоміжних приміщеннях, стану теплотехнічних характеристик огороджувальних конструкцій. Рішення про їх застосування або зміну приймається в міжопалювальний період, про що співвласники будівлі письмово повідомляють виконавця комунальної послуги або виконавця розподілу.

3. У разі якщо приміщення всіх споживачів у будівлі оснащені вузлами розподільного обліку, обсяг теплової енергії, витраченої на опалення МЗК та допоміжних приміщень будівлі, визначається як різниця між обсягом теплової енергії, визначеної на підставі показань вузла комерційного обліку, та сумарним обсягом спожитої теплової енергії за показаннями вузлів розподільного обліку, а також з врахуванням обсягу витрат теплової енергії на функціонування внутрішньобудинкової системи опалення та гарячого водопостачання (за наявності циркуляції).

4. Якщо МЗК та допоміжні приміщення у будівлі не оснащені вузлами розподільного обліку теплової енергії або приладами-розподілювачами теплової енергії, а також у разі оснащення ними менше 100 % опалюваних МЗК та (опалюваних) допоміжних приміщень, співвласники будівлі можуть прийняти рішення про застосування при розподілі обсягу теплової енергії на опалення МЗК та допоміжних приміщень результатів енергетичного аудиту. Рішення про застосування результатів енергетичного аудиту приймається в міжопалювальний період, про що письмово повідомляється виконавець комунальної послуги або виконавець розподілу.

IV. Порядок визначення та розподілу загального обсягу теплової енергії на приготування гарячої води

1. Загальний обсяг теплової енергії, витраченої на приготування гарячої води в опалювальний період в індивідуальному тепловому пункті або автономній теплогенеруючій/когенераційній установці, визначається за одним із варіантів:

за формулою

, Гкал, (18), де

- загальний обсяг спожитої гарячої води у будівлі (розраховується за формулою 2, наведеною у підпункті 2 пункту 6 розділу I цієї Методики), м³;

r^ГВП - густина гарячої води, т/м³, яка приймається відповідно до зареєстрованої засобом автоматичної реєстрації температури гарячої води, а за його відсутності дорівнює 0,986 т/м³при температурі 55 °C, крім випадку постачання гарячої води від відкритої системи теплопостачання, за якого густина приймається відповідно до температури теплоносія, що надходить у будівлю подавальним трубопроводом протягом розрахункового періоду, т/м³;

c - теплоємність води, що дорівнює 1 ккал/кг;

t^ГВП - температура гарячої води, що визначається за показаннями автоматичного засобу її реєстрації, а за його відсутності дорівнює 55 °C, крім випадку постачання гарячої води від відкритої системи теплопостачання, за якого температура приймається як температура теплоносія, що надходив у будівлю подавальним трубопроводом протягом розрахункового періоду, °C;

t^х.в. - температура холодної води, що визначається за показаннями автоматичного засобу її реєстрації, а за його відсутності дорівнює 5 °C в опалювальний період та 15 °C у міжопалювальний період;

- обсяг теплової енергії, витраченої на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи ГВП згідно з розділом V цієї Методики;

як рівний середньому загальному обсягу спожитої теплової енергії на потреби ГВП в міжопалювальний період згідно з показаннями теплолічильника у цей період, за винятком періодів ненадання послуг з постачання теплової енергії та водопостачання для ГВП.

Для будівлі/приміщення з індивідуальним приготуванням гарячої води для неї/нього загальний обсяг теплової енергії, витраченої на приготування гарячої води , у міжопалювальний період визначається в:

індивідуальному тепловому пункті на підставі показань вузла комерційного обліку;

автономній теплогенеруючій/когенеруючій установці на підставі показань вузла обліку, встановленого після встановлення цієї установки.

За наявності комбінованого теплозабезпечення будівлі від централізованого теплопостачання разом з альтернативним автономним відновлюваним джерелом енергії (крім установки, що генерує теплову енергію з біомаси) визначення температури холодної води здійснюється автоматичним засобом її реєстрації.

Для будівлі, у якій відповідно до проектної документації на неї приготування гарячої води здійснюється індивідуально в приміщеннях (газовою колонкою, квартирним/малим тепловим пунктом, котлом, бойлером тощо), при використанні гарячої води на загальнобудинкові потреби та її обліку лічильником(ами) гарячої води обсяг теплової енергії у цій гарячій воді розраховують за формулою 18, наведеною у пункті 1 цього розділу, підставивши обсяг гарячої води, витраченої на загальнобудинкові потреби, визначений за показаннями вузла розподільного обліку , замість загального обсягу спожитої гарячої води у будівлі .

2. Для будівлі, де приготування гарячої води здійснюється поза її межами, загальний обсяг теплової енергії, витраченої на приготування гарячої води поза межами будівлі, та постачання її від центрального теплового пункту, теплогенеруючої/когенеруючої установки, яка не є автономною, відкритої системи теплопостачання визначається:

при постачанні гарячої води від відкритої системи теплопостачання в міжопалювальний період, а також від центрального теплового пункту, теплогенеруючої/когенераційної установки, яка не є автономною, - за показаннями вузла комерційного обліку ГВП будівлі;

при постачанні гарячої води від центрального теплового пункту, теплогенеруючої/когенеруючої установки, яка не є автономною, та її обліку вузлом комерційного обліку (лічильниками гарячої води) - розрахунком за формулою 18, наведеною у пункті 1 цього розділу;

при постачанні гарячої води від відкритої системи теплопостачання в опалювальний період за одним із варіантів:

як 30 % від загального обсягу спожитої теплової енергії у січні попереднього опалювального періоду для будівлі, збудованої, капітально відремонтованої, реконструйованої, термомодернізованої до 2006 року включно, та 50 % - після 2006 року;

як рівний середньому загальному обсягу спожитої теплової енергії на ГВП в міжопалювальний період на підставі показань вузла комерційного обліку у цей період, за винятком періодів ненадання послуг з постачання теплової енергії та водопостачання для забезпечення ГВП;

за формулою 18, наведеною у пункті 1 цього розділу.

V. Визначення обсягу теплової енергії, витраченої на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та ГВП

1. Обсяги теплової енергії, витраченої на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та ГВП, визначаються окремо для системи опалення та системи ГВП.

Обсяг теплової енергії, витраченої на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи опалення, складається із:

загального, що розподіляється між усіма приміщеннями;

індивідуального, що дорозподіляється на неопалюване приміщення або приміщення з індивідуальним опаленням, через яке прокладені транзитні трубопроводи внутрішньобудинкової системи опалення, за обсяг теплової енергії, що надходить від таких трубопроводів у це приміщення.

За рішенням співвласників будівлі зазначені загальні обсяги теплової енергії, витраченої на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи опалення, визначаються енергетичним аудитом або обстеженням інженерних систем будівлі й розраховуються згідно з ДСТУ Б А.2.2-12:2015 "Енергетична ефективність будівель. Метод розрахунку енергоспоживання при опаленні, охолодженні, вентиляції, освітленні та гарячому водопостачанні" або визначаються вимірювальним методом, при цьому необхідно надати виконавцю комунальної послуги або виконавцю розподілу результати енергетичного аудиту або обстеження інженерних систем будівлі для їх застосування при розподілі.

За відсутності результатів енергетичного аудиту або обстеження інженерних систем будівлі при розподілі загальні обсяги теплової енергії, витраченої на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи опалення, приймаються як частки від загального обсягу спожитої теплової енергії на опалення будівлі () та загального обсягу теплової енергії, витраченої на ГВП у будівлі у січні попереднього опалювального періоду згідно з пунктом 2 розділу V цієї Методики.

Після виконання робіт з покращення теплоізоляції трубопроводів та обладнання внутрішньобудинкових систем згідно з державними будівельними нормами за рішенням співвласників будівлі можуть застосовуватись нові дані обстеження цих інженерних систем будівлі при розподілі.

Рішення співвласників будівлі щодо зміни показників обсягу теплової енергії, витраченої на функціонування внутрішньобудинкової системи опалення, приймається в міжопалювальний період, про що письмово повідомляється виконавець комунальної послуги або виконавець розподілу.

Індивідуальні обсяги теплової енергії від транзитних трубопроводів визначаються згідно з пунктом 4 цього розділу.

2. Обсяг теплової енергії, витраченої на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи опалення (), приймається як частка від загального обсягу теплової енергії, спожитої на опалення будівлі () при подачі теплоносія в опалювані приміщення від:

індивідуального теплового пункту без регулювання за погодними умовами - 15 %;

індивідуального теплового пункту при регулюванні за погодними умовами - 5 %;

автономної теплогенеруючої/когенераційної установки - 7 %;

центрального теплового пункту або теплогенеруючої/когенераційної установки, яка не є автономною, - 8 %;

квартирних/малих індивідуальних теплових пунктів - 4 % (за умови обладнання квартирними/малими індивідуальними тепловими пунктами всіх приміщень будівлі).

Загальний обсяг теплової енергії, витраченої на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи опалення (), приймається для усіх розрахункових періодів опалювального періоду та є сумою таких показників: обсягу теплової енергії, витраченої на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи опалення (), визначеного відповідно до цього пункту, та усіх обсягів теплової енергії, які надходять від ділянки транзитного трубопроводу до неопалюваного приміщення або приміщення з індивідуальним опаленням, в якому є ділянка такого трубопроводу, у тому числі частина стояка, або обладнання внутрішньобудинкової системи опалення , визначених відповідно до пункту 4 цього розділу.

Якщо в розрахунковому періоді виникає небаланс обсягів теплової енергії, така різниця розподіляється між споживачами пропорційно до загальних/опалюваних площ/об'ємів їх приміщень. У разі якщо така різниця виникла у більшості розрахункових періодів опалювального періоду, співвласники будівлі можуть прийняти рішення про коригування обсягу теплової енергії, витраченої на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи опалення у наступному опалювальному періоді з урахуванням такої різниці.

3. Обсяг теплової енергії, витраченої на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи ГВП , приймається як частка від загального обсягу теплової енергії, витраченої на ГВП , визначеного згідно з розділом IV цієї Методики в січні попереднього опалювального періоду, для систем:

із рушникосушарками при приготуванні гарячої води у будівлі в разі її постачання в розрахунковому періоді та наявності циркуляції - 15 %;

без рушникосушарок при приготуванні гарячої води у будівлі в разі її постачання у розрахунковому періоді та наявності циркуляції - 7 %;

з рушникосушарками при приготуванні гарячої води за межами будівлі в разі її постачання в розрахунковому періоді та наявності циркуляції - 9 %;

без рушникосушарок при приготуванні гарячої води за межами будівлі в разі її постачання в розрахунковому періоді та наявності циркуляції - 3 %.

Якщо в розрахунковому періоді виникає небаланс між загальним обсягом спожитої теплової енергії на ГВП за показаннями вузла комерційного обліку та обсягом, визначеним за формулою 3, наведеною у підпункті 3 пункту 6 розділу I цієї Методики, така різниця розподіляється між споживачами пропорційно до загальних/опалюваних площ/об'ємів їх приміщень. У разі якщо така різниця виникла у більшості розрахункових періодів міжопалювального періоду, співвласники будівлі можуть прийняти рішення про коригування обсягу теплової енергії, витраченої на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи ГВП у наступному опалювальному періоді з урахуванням такого небалансу.

За рішенням співвласників будівлі для визначення обсягу споживання теплової енергії застосовуються результати енергетичного аудиту або обстеження інженерних систем будівлі. Про таке рішення співвласники будівлі письмово повідомляють виконавця комунальної послуги або виконавця розподілу.

4. Обсяг теплової енергії, який надходить від ділянки неізольованого транзитного трубопроводу до неопалюваного приміщення або приміщення з індивідуальним опаленням, в якому є ділянка такого трубопроводу, у тому числі частина стояка, або обладнання внутрішньобудинкової системи опалення , визначається розрахунково або за результатом енергетичного аудиту або обстеження інженерних систем цього приміщення.

За відсутності результатів енергетичного аудиту або обстеження інженерних систем приміщення, при недопущенні виконавця комунальної послуги або виконавця розподілу до такого приміщення або перешкоджанні їм у доступі до нього для з'ясування протяжності, діаметра та стану теплоізоляції транзитного(их) трубопроводу(ів) обсяг теплової енергії, який надходить від ділянки транзитного трубопроводу до неопалюваного приміщення або приміщення з індивідуальним опаленням, в якому є ділянка такого трубопроводу, у тому числі частина стояка, або обладнання внутрішньобудинкової системи опалення , розраховується за формулою

, Гкал, (19), де

0,86 х 10^-6 - перевідний коефіцієнт одиниць вимірювання фізичних величин;

14 - загальний коефіцієнт тепловіддачі зовнішньої поверхні неізольованого трубопроводу, Вт / (м² х К);

t - температура внутрішньої поверхні трубопроводу, °C; для будь-якого трубопроводу внутрішньобудинкової системи опалення за опалювальний період приймається - 45 °C, для будь-якого трубопроводу внутрішньобудинкової системи ГВП - 52,5 °C;

t_{вн.норм} - нормативна внутрішня температура для кімнати/приміщення, що приймається з урахуванням положень пункту 1 розділу VI цієї Методики для опалювального періоду, °C;

l - довжина транзитного трубопроводу, м;

d - зовнішній діаметр трубопроводу, м;

t - кількість годин у розрахунковому періоді, год.

При ненаданні власником приміщення інформації для розрахунку за цією формулою виконавцем комунальної послуги або виконавцем розподілу для розрахунку обсягу теплової енергії, який надходить від ділянки транзитного трубопроводу до неопалюваного приміщення або приміщення з індивідуальним опаленням, в якому є ділянка такого трубопроводу, у тому числі частина стояка, або обладнання внутрішньобудинкової системи опалення, приймаються такі вихідні дані:

трубопровід вважається не теплоізольованим;

зовнішній діаметр трубопроводу (d) приймається більшим з діаметрів, визначених на вході та виході з приміщення або на початку та кінці стояка (стояків);

довжина транзитного трубопроводу (l) приймається рівною відстані від входу та виходу трубопроводу в приміщення, за винятком ширини однієї із стін/перегородок (при горизонтальному вході/виході) або висоти одного з перекриттів (при вертикальному вході/виході), а якщо транзитний трубопровід вертикально входить та виходить з приміщення в одній точці - рівною висоті поверху, на якому знаходиться приміщення, або горизонтально входить та виходить з приміщення в одній точці - рівною внутрішньому периметру приміщення, визначеному за аналогічним по плануванню приміщенням у будівлі.

За рішенням власника неопалюваного приміщення або приміщення з індивідуальним опаленням, в якому є ділянка транзитного трубопроводу, у тому числі частина стояка, або обладнання внутрішньобудинкової системи опалення, обсяг теплової енергії, який надходить від ділянки транзитного трубопроводу, може застосовуватися згідно з результатом енергетичного аудиту або обстеження інженерних систем цього приміщення, який отримується відповідно до ДСТУ Б А.2.2-12:2015 "Енергетична ефективність будівель. Метод розрахунку енергоспоживання при опаленні, охолодженні, вентиляції, освітленні та гарячому водопостачанні", при цьому споживач надає виконавцю комунальної послуги або виконавцю розподілу результати енергетичного аудиту або обстеження інженерних систем у цьому приміщенні для їх застосування при розподілі.

VI. Вимоги щодо мінімального споживання теплової енергії в опалюваному приміщенні

1. Для споживачів, приміщення яких оснащені вузлами розподільного обліку, розподілене питоме споживання теплової енергії в розрахунку на 1 квадратний метр площі (1 кубічний метр об'єму) квартири (іншого приміщення) не може становити менше мінімальної частки питомого споживання теплової енергії. Мінімальна частка середнього питомого споживання теплової енергії на опалення визначається для опалюваних приміщень, оснащених вузлами розподільного обліку теплової енергії / приладами-розподілювачами теплової енергії / вузлами розподільного обліку витрати теплоносія (у разі обліку теплової енергії у гарячій воді). Цією часткою перевіряють додержання теплового режиму в цих приміщеннях протягом опалювального періоду, в яких не допускається зниження температури повітря більше ніж на 4 °C від нормативної температури внутрішнього повітря. Якщо опалюване приміщення спожило менший обсяг теплової енергії, визначений за показаннями вузлів розподільного обліку теплової енергії / приладів-розподілювачів теплової енергії / вузлів розподільного обліку витрати теплоносія (у разі обліку теплової енергії у гарячій воді), ніж визначений за мінімальною часткою середнього питомого споживання, такому приміщенню донараховується обсяг спожитої теплової енергії.

Донарахування обсягу теплової енергії для опалюваного приміщення, оснащеного вузлом розподільного обліку або приладами-розподілювачами теплової енергії або відповідно, крім обсягу теплової енергії, визначеного на підставі його/їх показань, здійснюється з метою унеможливлення опалення приміщення за рахунок суміжних опалюваних приміщень або опалюваних МЗК та допоміжних приміщень, запобігання утворенню грибків та плісняви в приміщеннях, МЗК та допоміжних приміщеннях, а також недопущення зниження нормативного строку експлуатації приміщення/будівлі. Це донарахування не застосовується у разі неналежного теплопостачання у будівлі (відхилення від нормативних кількісних та якісних показників послуги з теплопостачання) за наявності у розрахунковому періоді у будівлі більше 30 % опалюваних приміщень, щодо яких складено акт-претензію щодо кількості та/або якості наданої послуги, підписаний споживачем та виконавцем комунальної послуги, або у разі, якщо претензії споживача щодо якості послуги з постачання теплової енергії вважаються визнаними відповідно до частини сьомої статті 27 Закону України "Про житлово-комунальні послуги".

Середнє питоме споживання теплової енергії розраховується як сумарний обсяг теплової енергії, витраченої на опалення всіх опалюваних приміщень будівлі, віднесений до сумарної загальної/опалюваної площі/об'єму цих приміщень (у тому числі приміщень, не оснащених приладами обліку, за винятком приміщень з індивідуальним опаленням), з урахуванням положень пункту 11 розділу I цієї Методики. Таке питоме споживання теплової енергії має відповідати нормованій температурі внутрішнього повітря.

Мінімальна частка середнього питомого споживання теплової енергії визначається від середнього питомого споживання теплової енергії на опалення приміщень (q^оп) у розрахунковий період, яке розраховується за формулою

, Гкал/м², (20), де

- загальний обсяг спожитої у будівлі теплової енергії на опалення, Гкал;

- обсяг спожитої теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи опалення, Гкал;

Q_МЗК - обсяг спожитої у будівлі теплової енергії на опалення МЗК та допоміжних приміщень будівлі, Гкал;

- загальна площа j-их опалюваних приміщень, оснащених вузлом розподільного обліку, м²;

- загальна площа g-их опалюваних приміщень, оснащених приладами-розподілювачами теплової енергії, м²;

- загальна площа i-их опалюваних приміщень, які не оснащені вузлами розподільного обліку теплової енергії / приладами-розподілювачами теплової енергії / вузлами розподільного обліку витрати теплоносія (у разі обліку теплової енергії у гарячій воді), м².

Мінімальна частка середнього питомого споживання теплової енергії дорівнює 50 % від середнього питомого споживання теплової енергії на опалення , тобто .

За рішенням співвласників багатоквартирного будинку розрахункове визначення мінімальної частки середнього питомого споживання теплової енергії на опалення приймається з урахуванням нормативно допустимого зниження температури повітря в опалюваному приміщенні, фактичної температури зовнішнього повітря, впливу теплонадходжень у приміщення, місця розташування опалюваного приміщення у будівлі, але не нижче 40 % від (q^оп), при цьому співвласники багатоквартирного будинку надають виконавцю розподілу копію відповідного рішення про встановлення мінімальної частки на рівні, відмінному від 0,5.

2. У кожному розрахунковому періоді протягом опалювального періоду перевіряється дотримання вимоги щодо мінімального споживання теплової енергії в опалюваних приміщеннях, оснащених вузлами розподільного обліку теплової енергії / приладами-розподілювачами теплової енергії / вузлами розподільного обліку витрати теплоносія (у разі обліку теплової енергії у гарячій воді). При перевірці спожитий опалюваним приміщенням обсяг теплової енергії на опалення, визначений за показаннями вузла розподільного обліку теплової енергії / приладів-розподілювачів теплової енергії / вузлів розподільного обліку витрати теплоносія (у разі обліку теплової енергії у гарячій воді) та віднесений до загальної/опалюваної площі/об'єму цього приміщення, порівнюється з мінімальною часткою середнього питомого споживання теплової енергії. У разі недотримання цієї вимоги опалюваному приміщенню донараховується обсяг теплової енергії за такими формулами:

для опалюваного приміщення, оснащеного вузлами розподільного обліку теплової енергії або вузлами розподільного обліку витрати теплоносія (у разі обліку теплової енергії у гарячій воді):

, (21), де

- мінімальна частка середнього питомого споживання теплової енергії, Гкал

S_пр.j - площа j-го опалюваного приміщення, оснащеного вузлом розподільного обліку теплової енергії, м²;

для опалюваного приміщення, оснащеного приладами-розподілювачами теплової енергії:

, (22), де

- мінімальна частка середнього питомого споживання теплової енергії на опалення опалюваних приміщень, Гкал

S_пр.g - площа g-го опалюваного приміщення, оснащеного приладами-розподілювачами теплової енергії, м².

Вимога донарахування обсягу теплової енергії для опалюваного приміщення, оснащеного вузлом розподільного обліку або приладами-розподілювачами теплової енергії і відповідно, не застосовується за наявності претензії щодо кількості та/або якості наданої послуги. Донарахований обсяг теплової енергії для такого приміщення дорівнює нулю з початку розрахункового періоду, в якому була отримана претензія щодо кількості та/або якості наданої послуги, до кінця розрахункового періоду, в якому підтверджено забезпечення нормативної температури повітря в цьому приміщенні за рахунок усунення недоліків роботи внутрішньобудинкової системи опалення або недоліків огороджувальних конструкцій.

3. Донарахування обсягу теплової енергії приміщенню з комбінованою системою опалення, яке оснащене вузлом розподільного обліку теплової енергії або вузлом розподільного обліку витрати теплоносія (у разі обліку теплової енергії у гарячій воді), здійснюється з урахуванням особливостей влаштування такої системи опалення та можливе за умови виконання таких умов:

додатковими до внутрішньобудинкової системи опалення є місцеві рекуператори повітря, або місцеві теплові насоси, у тому числі кондиціонери в режимі підігріву приміщень, або місцеві стаціонарні системи електроопалення за умови їх переважного використання у години мінімального навантаження енергосистеми, або комбінація зазначеного(их) обладнання/систем;

додаткове місцеве обладнання/система встановлені (введені в експлуатацію) на законних підставах;

енергетичним аудитом або обстеженням інженерних систем приміщення визначений за кожний розрахунковий період опалювального періоду базовий обсяг споживання електроенергії таким приміщенням без застосування додаткового(ої) місцевого(ої) обладнання/системи, а також обсяг споживання електроенергії кожним(ою) таким(ою) обладнанням/системою, їх коефіцієнт трансформації електроенергії у теплову енергію й замінюваний ним/нею обсяг теплової енергії за різних температур опалювального періоду з кроком 1 °C;

надання споживачем у такому приміщенні виконавцю комунальної послуги або виконавцю розподілу підтвердження роботи додаткового(их) обладнання/систем кожного розрахункового періоду у вигляді інформації щодо збільшених обсягів спожитої електроенергії порівняно з базовим її споживанням.

У разі виконання зазначених вимог виконавець розподілу здійснює перевірку дотримання вимоги щодо мінімального споживання теплової енергії в приміщенні. У разі недотримання цієї вимоги такому приміщенню донараховується обсяг теплової енергії за формулами:

для опалюваного приміщення, оснащеного вузлом розподільного обліку теплової енергії або вузлом розподільного обліку витрати теплоносія (у разі обліку теплової енергії у гарячій воді):

(23), де

- мінімальна частка середнього питомого споживання теплової енергії, Гкал

S_пр.j - площа j-го опалюваного приміщення, оснащеного вузлом розподільного обліку теплової енергії, м²;

- обсяг теплової енергії у j-му приміщенні, отриманий від додаткового(их) обладнання/систем, з наданням споживачем доказів використання (рахунок за споживання електроенергії), Гкал, який визначається за такою формулою:

Гкал, (24), де

- фактичний обсяг споживання електроенергії у j-му приміщенні, оснащеному вузлами розподільного обліку теплової енергії, отриманий від додаткового(их) обладнання/систем та підтверджений споживачем, кВт·год;

- базовий обсяг споживання електроенергії для розрахункового періоду опалювального періоду, спожитий додатковим(и) обладнанням/системами, визначений за результатами енергетичного аудиту або обстеження інженерних систем у j-му приміщенні, оснащеному вузлами розподільного обліку теплової енергії, кВт·год;

K_тр.j - коефіцієнт трансформації електроенергії у теплову енергію додатковим(ою) обладнанням/системою опалення для розрахункового періоду опалювального періоду, визначений за результатами енергетичного аудиту або обстеження інженерних систем приміщення, Гкал/кВт·год.

VII. Поправкові коефіцієнти для розподілу обсягу спожитої теплової енергії між окремими споживачами

1. Поправкові коефіцієнти встановлюються для розподілу обсягу спожитої теплової енергії на опалення між окремими споживачами у наріжних квартирах (приміщеннях), квартирах (приміщеннях), розташованих на перших і останніх поверхах будівель, де налічуються два або більше споживачів, що здійснюється за показаннями вузлів розподільного обліку, приладів-розподілювачів теплової енергії та пропорційно до опалюваної площі (об'єму).

2. Поправкові коефіцієнти розраховуються на основі проектних величин тепловтрат приміщень для кожної окремої будівлі (для типових будівель - на основі проектних даних для відповідної серії). У разі відсутності проектних даних по тепловтратах окремої будівлі або аналогічних будівель використовуються спрощені поправкові коефіцієнти, що застосовуються до кожної квартири (приміщення), згідно з додатком 2 до цієї Методики.

3. Рішення співвласників багатоквартирного будинку про застосування поправкових коефіцієнтів приймається відповідно до вимог Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", про що протягом 5 календарних днів з дня прийняття такого рішення письмово повідомляють виконавця комунальної послуги або виконавця розподілу.

4. Установлені поправкові коефіцієнти враховуються під час здійснення розподілу теплової енергії виконавцем комунальної послуги або виконавцем розподілу протягом усіх опалювальних періодів після отримання рішення співвласників багатоквартирного будинку про їх застосування.

VIII. Вимоги щодо забезпечення нормативної температури повітря в опалюваному приміщенні

1. Нормативна температура повітря у приміщеннях житлових будинків становить:

у опалюваних приміщеннях будинків, проектну документацію на нове будівництво або реконструкцію яких затверджено до 01 жовтня 2005 року, - 18 °C;

у будинках, проектну документацію на нове будівництво або реконструкцію яких затверджено після 01 жовтня 2005 року, та у будинках, проектну документацію на капітальний ремонт яких затверджено після 12 березня 2011 року, - згідно з державними будівельними нормами.

Для приміщення, не оснащеного приладами обліку теплової енергії, у разі наявності претензії щодо кількості та/або якості наданої послуги розподілений обсяг теплової енергії зменшується з початку розрахункового періоду, в якому була отримана така претензія, до кінця розрахункового періоду, в якому підтверджено забезпечення нормативної температури повітря в цьому приміщенні.

2. У разі незабезпечення нормативної температури повітря в приміщенні, не оснащеному приладами обліку, за наявності претензії щодо кількості та/або якості наданої послуги обсяг зменшення теплової енергії на опалення такого приміщення розраховується за формулою

, Гкал, (25), де

- обсяг спожитої теплової енергії на опалення i-го опалюваного приміщення, не оснащеного вузлами розподільного обліку теплової енергії / приладами-розподілювачами теплової енергії / вузлами розподільного обліку витрати теплоносія (у разі обліку теплової енергії у гарячій воді), у розрахунковому періоді, у якому встановлено відхилення фактичної температури внутрішнього повітря у приміщенні від нормативної, Гкал;

t_{вн.факт} - фактична температура внутрішнього повітря у кімнаті i-го приміщення, не оснащеного вузлами розподільного обліку теплової енергії / приладами-розподілювачами теплової енергії / вузлами розподільного обліку витрати теплоносія (у разі обліку теплової енергії у гарячій воді), °C;

t_с.зовн - середня фактична температура зовнішнього повітря в розрахунковому періоді, °C;

t_{вн.норм} - нормативна внутрішня температура для кімнати/приміщення, приймається згідно з пунктом 1 цього розділу, °C;

S_к.пр.i - загальна/опалювана площа кімнати в i-му приміщенні, не оснащеному приладами обліку, у якій встановлено відхилення температури внутрішнього повітря від нормативної, м²;

S_пр.i - загальна площа i-го приміщення, не оснащеного вузлами розподільного обліку теплової енергії / приладами-розподілювачами теплової енергії / вузлами розподільного обліку витрати теплоносія (у разі обліку теплової енергії у гарячій воді), для якого зменшується обсяг споживання теплової енергії на опалення, м².

На сумарний обсяг зменшення теплової енергії на опалення , розрахований для приміщень, не оснащених вузлами розподільного обліку теплової енергії / приладами-розподілювачами теплової енергії / вузлами розподільного обліку витрати теплоносія (у разі обліку теплової енергії у гарячій воді), температура внутрішнього повітря в яких не відповідає нормативним показникам та наявності претензії щодо кількості та/або якості наданої послуги, донараховується обсяг спожитої теплової енергії для усіх опалюваних приміщень без обліку, у яких відсутні претензії щодо кількості та/або якості наданої послуги пропорційно до їх загальної/опалюваної площі/об'єму. Сумарний донарахований обсяг теплової енергії на опалення має дорівнювати сумарному обсягу зменшення теплової енергії.

IX. Визначення та розподіл загального обсягу спожитої гарячої води

1. Визначення та розподіл загального обсягу спожитої гарячої води у будівлі за розрахунковий період здійснюються за її загальним спожитим обсягом та за загальним обсягом витраченої теплової енергії на ГВП.

Загальний обсяг спожитої гарячої води залежно від способу забезпечення ГВП у будівлі визначається у спосіб згідно з пунктом 2 цього розділу або розрахунковим методом згідно з розділами I, XI цієї Методики, а для житлового будинку, не оснащеного вузлом обліку загального обсягу спожитої гарячої води, - згідно з пунктом 3 розділу XI цієї Методики.

Розподілу підлягають обсяги гарячої води, визначені за складовими формули 2, наведеної у підпункті 2 пункту 6 розділу I цієї Методики. Обсяги спожитої/витраченої гарячої води кожної складової формули 2, наведеної у підпункті 2 пункту 6 розділу I цієї Методики, розподіляються залежно від категорії приміщення, надання йому комунальних послуг з постачання теплової енергії та водопостачання для забезпечення ГВП, наявності вузлів розподільного обліку гарячої води у цих приміщеннях.

Обсяги гарячої води, витраченої на загальнобудинкові потреби , на підставі показань вузла розподільного обліку не розподіляються між споживачами.

Якщо у внутрішньобудинковій системі ГВП відсутнє відгалуження трубопроводу з водорозбірною арматурою для відбору води на загальнобудинкові потреби, обсяг витраченої гарячої води на загальнобудинкові потреби не визначається і не розподіляється між споживачами.

За наявності у внутрішньобудинковій системі ГВП відгалуження трубопроводу з водорозбірною арматурою для відбору води на загальнобудинкові потреби, не оснащеного вузлом розподільного обліку у будівлі, оснащеній вузлом комерційного обліку гарячої води, співвласники будівлі можуть прийняти рішення щодо визначення обсягу витраченої гарячої води на загальнобудинкові потреби, про що письмово повідомляють виконавця комунальної послуги або виконавця розподілу. Визначений так обсяг витраченої гарячої води на загальнобудинкові потреби включається до обсягу централізованого водовідведення.

Обсяги небалансу гарячої води та обсяги спожитої гарячої води, визначені як сума показань вузлів розподільного обліку у будівлі, де усі приміщення, до яких постачається гаряча вода, оснащені вузлами розподільного обліку, розподіляються пропорційно до обсягу споживання. Такий небаланс гарячої води визначають як різницю між визначеним за показаннями приладу обліку загального обсягу спожитої гарячої води у будівлі або розрахунковим методом згідно з розділами I, XI цієї Методики та між сумарним обсягом спожитої/витраченої гарячої води за показаннями вузлів розподільного обліку у приміщеннях та вузла розподільного обліку на відгалуженні трубопроводу з водорозбірною арматурою для відбору води на загальнобудинкові потреби.

За наявності витоку з внутрішньобудинкових мереж гарячої води, обсяг якої визначається на підставі показань вузлів розподільного обліку, та якщо встановлено особу, з вини якої стався такий витік, обсяг такої різниці зменшується на обсяг цього витоку. У разі наявності у будівлі приміщень, не оснащених приладами розподільного обліку, обсяг витоку за розрахунковий період визначається як різниця між сумою показань вузлів розподільного обліку з середніми споживаннями всіх приміщень без обліку за останні шість місяців та показаннями вузла комерційного обліку.

За рішенням співвласників будівлі застосовується інший принцип розподілу за одним з варіантів:

пропорційно до площі ванних кімнат / санвузлів для нежитлових приміщень;

пропорційно до кількості стояків гарячого водопостачання, що проходять через приміщення споживачів;

пропорційно до кількості санітарно-технічного обладнання, яким у приміщенні здійснюється водорозбір гарячої води від внутрішньобудинкової системи ГВП;

пропорційно до кількості осіб у приміщенні, яким надається комунальна послуга з постачання теплової енергії та водопостачання для ГВП.

У такому разі співвласники будівлі надають виконавцю комунальної послуги або виконавцю розподілу всі вихідні дані для застосування обраного принципу розподілу.

Обсяги гарячої води з обсягом теплової енергії в ній , визначеним як добуток питомого обсягу теплової енергії, що враховується в одному метрі кубічному фактично спожитої гарячої води , та обсягу гарячої води , в j-му приміщенні за показаннями лічильника(ів) гарячої води розподіляються j-му приміщенню.

Обсяги гарячої води з обсягом теплової енергії в ній в i-му приміщенні, не оснащеному приладами обліку гарячої води, розподіляються такому i-му приміщенню, при цьому обсяг гарячої води в i-му приміщенні, не оснащеному приладами обліку гарячої води , розраховується за формулою

, м³, (26), де

- загальний обсяг спожитої гарячої води у будівлі, м³;

- обсяг спожитої гарячої води у j-му приміщенні за показаннями вузла розподільного обліку, м³;

- обсяг витоку гарячої води із внутрішньобудинкових мереж ГВП, особу, з вини якої він стався, встановлено, м³;

n_пр.i - кількість осіб, які фактично користуються комунальною послугою в i-му приміщенні, не оснащеному вузлом(ами) розподільного обліку холодної/гарячої води, особа.

Для цілей розподільного обліку визначається кількість осіб у приміщенні, які фактично користуються комунальною послугою. Про цю кількість осіб письмово повідомляє власник/наймач виконавцю розподілу, при цьому кількість осіб у приміщенні, які фактично користуються комунальною послугою, не може бути меншою від:

зареєстрованих у приміщенні - для житлових приміщень;

працюючих за штатним розкладом - для нежитлових приміщень;

кількості житлових кімнат у квартирі, визначених виконавцем розподілу, якщо власник/наймач житлових приміщень не надав інформацію про кількість зареєстрованих осіб або у приміщенні не зареєстровано жодної особи;

визначених виконавцем розподілу для нежитлових приміщень, власник/наймач якого не надав інформацію про кількість працюючих за штатним розкладом, - за загальною площею приміщення згідно з додатком 3 до цієї Методики.

Значення, отримане виконавцем розподілу за загальною площею нежитлового приміщення, власник/наймач якого не надав інформацію про кількість працюючих за штатним розкладом, округляється у більшу сторону до цілого числа. Для незазначеного приміщення показник загальної площі, розрахованої на 1 особу, приймають як для приміщення з подібним призначенням/використанням.

2. У будівлі з індивідуальним приготуванням гарячої води загальний обсяг спожитої гарячої води (, м³) визначається за показаннями вузла обліку холодної води перед водопідігрівачем внутрішньобудинкової системи ГВП в індивідуальному тепловому пункті або автономній теплогенеруючій/когенеруючій установці.

3. У будівлі з приготуванням гарячої води за її межами загальний обсяг спожитої гарячої води при її приготуванні й постачанні від центрального теплового пункту, відкритої системи теплопостачання або теплогенеруючої/когенеруючої установки, яка не є автономною, визначається для різних способів обліку й застосовується разом з відповідними способами визначення загального обсягу теплової енергії, витраченої на ГВП , відповідно до розділу IV цієї Методики. Загальний обсяг спожитої гарячої води у будівлі визначається так:

при постачанні гарячої води від відкритої системи теплопостачання у міжопалювальний період, від центрального теплового пункту, теплогенеруючої/когенеруючої установки, яка не є автономною, - за показаннями вузла комерційного обліку будівлі (теплолічильника) як різниця обсягів теплоносія / гарячої води, що надійшов(ла) до будівлі подавальним трубопроводом та вийшов(ла) з неї зворотним/циркуляційним трубопроводом;

при постачанні гарячої води від відкритої системи теплопостачання в опалювальний період - за показаннями вузла комерційного обліку будівлі (теплолічильника) як різниця обсягів теплоносія, що надійшов до будівлі та вийшов з неї зворотним трубопроводом;

при постачанні гарячої води від центрального теплового пункту, теплогенеруючої/когенеруючої установки, яка не є автономною, - за показаннями вузла комерційного обліку будівлі (лічильника гарячої води) як різниця обсягів гарячої води, що надійшла до будівлі та вийшла з неї циркуляційним трубопроводом.

4. Загальний обсяг спожитої гарячої води у будівлі, не оснащеній вузлом обліку загального обсягу спожитої гарячої води перед теплообмінником ГВП, розраховується за формулою 2, наведеною у підпункті 2 пункту 6 розділу I цієї Методики, у якій обсяг витоку гарячої води із внутрішньобудинкових мереж ГВП приймається як = 0, різниця між показаннями вузла комерційного обліку та обсягом гарячої води, визначеним як сума показань вузлів розподільного обліку у будівлі, усі приміщення якої оснащені вузлами розподільного обліку, як = 0. За відсутності вузла(ів) розподільного обліку для загальнобудинкових потреб обсяг гарячої води, витраченої на загальнобудинкові потреби, приймається як = 0. Сумарний обсяг спожитої гарячої води в j-их приміщеннях, оснащених вузлами розподільного обліку , визначається на підставі їх показань. Сумарний обсяг спожитої гарячої/холодної води в i-их приміщеннях, не оснащених вузлами розподільного обліку , визначається розрахунком для кожного такого приміщення за формулою

, м³, (27), де

n_пр.i - кількість осіб, які фактично користуються комунальною послугою в i-му приміщенні, не оснащеному вузлом(ами) розподільного обліку гарячої/холодної води, особа;

- норма споживання гарячої/холодної води, установлена органом місцевого самоврядування, м³/особу на місяць.

5. Визначений та розподілений відповідно до цього розділу обсяг спожитої гарячої/холодної води включається до обсягу спожитої споживачем послуги з централізованого водовідведення.

X. Визначення та розподіл загального обсягу спожитої холодної води

1. Визначення та розподіл загального обсягу спожитої холодної води у будівлі в розрахунковий період здійснюються за її загальним спожитим обсягом за формулою 6, наведеною у підпункті 4 пункту 6 розділу I цієї Методики, із загального обсягу наданої комунальної послуги з водопостачання . За відсутності у будівлі внутрішньобудинкової системи ГВП та відбору гарячої води на загальнобудинкові потреби у будівлях з приготуванням гарячої води у приміщеннях у формулі 6, наведеній у підпункті 4 пункту 6 розділу I цієї Методики, загальний обсяг спожитої гарячої води приймається як = 0, а за їх наявності визначається згідно з розділом IX цієї Методики.

Загальний обсяг спожитої холодної води залежно від способу надання комунальної послуги з водопостачання вимірюється за показаннями вузла комерційного обліку (лічильника холодної води) при централізованому водопостачанні та/або лічильника холодної води, установленого після автономної системи водопостачання, або визначається розрахунковим методом відповідно до розділів I та XI цієї Методики.

Розподілу підлягають обсяги холодної води, визначені за складовими формули 6, наведеної у підпункті 4 пункту 6 розділу I цієї Методики. Обсяги спожитої/витраченої холодної води кожної складової формули 6, наведеної у підпункті 4 пункту 6 розділу I цієї Методики, розподіляються залежно від категорії приміщення, надання йому комунальної послуги з централізованого або автономного водопостачання, наявності вузлів розподільного обліку у цих приміщеннях.

2. Якщо у внутрішньобудинковій системі водопостачання немає відгалуження трубопроводу з водорозбірною арматурою для відбору води на загальнобудинкові потреби, обсяг холодної води, витраченої на загальнобудинкові потреби, не визначається. За наявності такого відгалуження, не оснащеного вузлом розподільного обліку у будівлі із вузлом комерційного обліку холодної води, обсяг холодної води, витраченої на загальнобудинкові потреби, визначається за рішенням співвласників будівлі. Про таке рішення співвласників будівлі письмово повідомляють виконавця розподілу. Визначений так обсяг холодної води, витраченої на загальнобудинкові потреби, крім обсягів холодної води, витраченої на полив клумб і газонів, включається до обсягу централізованого водовідведення.

Обсяг витоку холодної води з внутрішньобудинкових мереж централізованого водопостачання, визначений на підставі показань вузлів розподільного обліку відповідної комунальної послуги, розподіляється на особу, з вини якої стався такий витік (). За відсутності витоків холодної води приймають = 0.

Обсяг небалансу визначають як різницю між визначеним за показаннями вузла комерційного обліку загального обсягу спожитої холодної води у будівлі або розрахунковим методом згідно з розділами I, XI цієї Методики та між сумарним обсягом спожитої/витраченої холодної води за показаннями вузлів розподільного обліку холодної води у приміщеннях, вузла(ів) розподільного обліку для загальнобудинкових потреб та лічильника холодної води перед водопідігрівачем гарячої води в індивідуальному тепловому пункті. За наявності витоку холодної води, обсяг якої визначено згідно з розділом IX цієї Методики та розподілено на особу, з вини якої стався такий витік, обсяг небалансу зменшується на обсяг цього витоку. Якщо у будівлі є приміщення, не оснащені приладами обліку холодної або гарячої води, приймається як = 0.

Обсяг різниці між загальним обсягом спожитої холодної води у будівлі, визначеним за показаннями вузла комерційного обліку або розрахунковим методом згідно з розділами I, XI цієї Методики, та між сумарним обсягом спожитої/витраченої холодної води за показаннями вузлів розподільного обліку у приміщеннях, вузла (вузлів) розподільного обліку для загальнобудинкових потреб та вузла обліку холодної води перед водопідігрівачем гарячої води в індивідуальному тепловому пункті холодної води () у будівлі, де усі приміщення, до яких постачається холодна вода, оснащені лічильниками холодної води, розподіляється пропорційно до обсягу споживання.

За наявності витоку холодної води з внутрішньобудинкових мереж централізованого водопостачання, обсяг якої визначено на підставі показань вузлів розподільного обліку відповідної комунальної послуги та розподілено на особу, з вини якої стався такий витік, обсяг такої різниці зменшується на обсяг цього витоку. Якщо у будівлі є приміщення, не оснащені приладами обліку холодної або гарячої води, обсяг небалансу холодної води приймається як = 0.

Обсяг спожитої холодної води в j-му приміщенні (), визначений на підставі показань вузла розподільного обліку, розподіляється j-му приміщенню.

Обсяг спожитої холодної води в i-му приміщенні, не оснащеному вузлом розподільного обліку , розраховується за формулою

, м³, (28), де

- загальний обсяг спожитої у будівлі холодної води, м³;

- загальний обсяг спожитої гарячої води у будівлі, м³;

- обсяг витоку холодної води із внутрішньобудинкових мереж централізованого водопостачання, визначений та розподілений на особу, з вини якої стався такий витік, м³. За відсутності витоків приймають ;

n_пр.i - кількість осіб, які фактично користуються комунальною послугою в i-му приміщенні, не оснащеному вузлом(ами) розподільного обліку гарячої/холодної води, особа.

3. Визначений та розподілений відповідно до цього розділу обсяг спожитої холодної води включається до обсягу спожитої споживачем послуги з централізованого водовідведення.

XI. Розрахунковий метод визначення загального обсягу споживання теплової енергії, гарячої або холодної води, спожитої у будівлі, при виході з ладу або втраті вузла(ів) комерційного обліку

1. Розрахунковий метод застосовується для визначення загального обсягу споживання теплової енергії, гарячої або холодної води, спожитої у будівлі, при виході з ладу або втраті вузла(ів) комерційного обліку до відновлення його (їх) роботи або заміни.

Розрахунковий метод використовується окремо для кожного розрахункового періоду (місяця) (його частини), у якому вузол комерційного обліку був відсутній або вийшов з ладу протягом 1 доби та більше.

2. Початок періоду виходу з ладу вузла комерційного обліку визначається:

за даними електронного архіву у разі отримання з нього інформації щодо дати початку періоду виходу з ладу вузла комерційного обліку;

з дати, наступної за днем останнього періодичного огляду вузла комерційного обліку або зняття його показань у інших випадках.

Кінцем періоду виходу з ладу вузла комерційного обліку є день прийняття на абонентський облік відремонтованого або заміненого вузла комерційного обліку.

Початок періоду відсутності вузла комерційного обліку у зв'язку з його втратою визначається:

з дати, наступної за днем останнього дистанційного отримання показань, якщо виконавець послуг або інша особа, що забезпечує комерційний облік у будівлі, може скористатися інформацією щодо показань вузла комерційного обліку, отриманою дистанційно;

з дати, наступної за днем останнього періодичного огляду вузла комерційного обліку або зняття його показань (в усіх інших випадках).

Кінцем періоду відсутності вузла комерційного обліку у зв'язку з його втратою є дата прийняття на абонентський облік вузла комерційного обліку, встановленого на заміну втраченого.

Початок періоду відсутності вузла комерційного обліку у зв'язку з його повіркою (ремонтом) визначається з дати, наступної за днем демонтажу вузла комерційного обліку за актом взяття його для повірки. Кінцем періоду відсутності вузла комерційного обліку у зв'язку з його повіркою (ремонтом) є день прийняття на абонентський облік повіреного вузла комерційного обліку.

Виконавець відповідної комунальної послуги або виконавець розподілу відповідної комунальної послуги повідомляє споживачів про початок періоду виходу з ладу або початок періоду відсутності вузла(ів) комерційного обліку шляхом розміщення повідомлення у загальнодоступному місці на інформаційних стендах у під'їздах будівлі.

3. Загальний обсяг теплової енергії, спожитої у будівлі за період непрацездатності/відсутності вузла(ів) комерційного обліку теплової енергії у разі виходу його (їх) з ладу або втрати (Q_{буд.розр}), визначається виходячи із середнього загального обсягу, спожитого у попередній опалювальний період або за фактичний час споживання комунальної послуги, але не менше 30 діб за формулою

, Гкал, (29), де

(Q_буд.i)- загальний обсяг спожитої теплової енергії у будівлі за кожен повний i-ий розрахунковий період опалення у попередньому опалювальному періоді, Гкал;

t_{вн.норм} - нормативна внутрішня температура для кімнати/приміщення, приймається згідно з пунктом 1 розділу VIII цієї Методики, °C;

t_зовн.i - середньомісячна фактична температура зовнішнього повітря в кожному повному місяці опалення у попередньому опалювальному періоді за даними Українського гідрометеорологічного центру державної служби України з надзвичайних ситуацій (далі - УкрГМЦ) або теплопостачальної організації, що постачає теплову енергію у будівлю та має відповідно до законодавства повноваження на право проведення метеорологічних спостережень, °C;

m_i - кількість діб у кожному розрахунковому періоді опалення в попередньому опалювальному періоді, доба;

t_{зовн.розр} - середньомісячна фактична температура зовнішнього повітря в розрахунковому періоді за даними УкрГМЦ або теплопостачальної організації, що постачає теплову енергію у будівлю та має відповідно до законодавства повноваження на право проведення метеорологічних спостережень, °C;

m_розр - кількість діб у кожному розрахунковому періоді, у якому вузол комерційного обліку був непрацездатний/відсутній незалежно від кількості годин непрацездатності/відсутності, доба.

Розрахункові періоди, у яких були аварії систем теплопостачання, та/або внутрішньобудинкових систем опалення, та/або ГВП, не враховуються.

4. У разі виходу з ладу або втрати вузла(ів) комерційного обліку гарячої води (за умови, що приготування гарячої води здійснюється за межами будівлі) загальний обсяг спожитої гарячої води в будівлі за період його непрацездатності/відсутності визначається за середнім споживанням у попередні 12 місяців або за фактичний час споживання комунальної послуги, але не менше 15 діб за формулою

, м³, (30), де

- сума загальних обсягів спожитої гарячої води у будівлі за попередні 12 місяців (якщо попередніх місяців нараховується менше 12, за фактичний час споживання послуги, але не менше 15 діб), м³;

m_розр - кількість діб розрахункового періоду, у якому вузол комерційного обліку гарячої води був непрацездатний/відсутній незалежно від кількості годин непрацездатності/відсутності, доба;

- кількість діб у кожному з 12 місяців (якщо попередніх місяців нараховується менше 12, за фактичний час споживання послуги, але не менше 15 діб), коли здійснювалося ГВП у будівлі, доба.

5. У разі виходу з ладу або втрати лічильника холодної води перед водопідігрівачем в індивідуальному тепловому пункті загальний обсяг спожитої гарячої води у будівлі за період його непрацездатності/відсутності визначається виходячи з середнього споживання за попередні 12 місяців або за фактичний час споживання комунальної послуги, але не менше 15 діб за формулою

, м³, (31), де

m_розр - кількість діб розрахункового періоду, у якому лічильник холодної води був непрацездатний/відсутній незалежно від кількості годин непрацездатності/відсутності, доба;

6. У разі виходу з ладу або втрати вузла(ів) комерційного обліку холодної води загальний обсяг спожитої холодної води у будівлі за період його непрацездатності/відсутності визначається за середнім загальним споживанням за попередні 12 місяців або за фактичний час споживання комунальної послуги, але не менше 15 діб за формулою

, м³, (32), де

- сума загальних обсягів спожитої холодної води у будівлі за попередні 12 місяців (якщо попередніх місяців нараховується менше 12, за фактичний час споживання послуги, але не менше 15 діб), м³;

m_розр - кількість діб розрахункового періоду, у яких вузол комерційного обліку холодної води був непрацездатний/відсутній незалежно від кількості годин непрацездатності/відсутності, доба;

- кількість діб у кожному з 12 попередніх місяців (якщо попередніх місяців нараховується менше 12, за фактичний час споживання послуги, але не менше 15 діб), коли здійснювалося холодне водопостачання будівлі, доба.

XII. Перерозподіл обсягів теплової енергії, гарячої, холодної води, спожитої та розподіленої між споживачами у будівлі

1. Проведення перерозподілу обсягів наданих комунальних послуг здійснюється:

при уточненні показань вузлів комерційного обліку, спожитої комунальної послуги виконавцем комунальної послуги або виконавцем розподілу;

при уточненні показань вузлів розподільного обліку / приладів-розподілювачів теплової енергії на підставі контрольного зняття їх показань або подання споживачем уточненої інформації.

2. Виявлена різниця в результаті уточнення показань вузла, що визначає загальнобудинковий обсяг відповідної комунальної послуги, корегується:

обсяг теплової енергії - для всіх приміщень будівлі пропорційно до загальної/опалюваної площі/об'єму;

обсяг гарячої:

у будівлі, де всі приміщення, до яких постачається відповідна комунальна послуга, оснащені лічильниками гарячої води, - пропорційно до загальної/опалюваної площі/об'єму цих приміщень;

у будівлі, де не всі приміщення, до яких постачається відповідна комунальна послуга, оснащені лічильниками гарячої води, - пропорційно до споживання відповідної комунальної послуги за останні 12 розрахункових періодів для всіх приміщень без обліку, до яких постачається відповідна комунальна послуга;

обсяг холодної води:

у будівлі, де всі приміщення, до яких постачається відповідна комунальна послуга, оснащені лічильниками холодної води, - пропорційно до обсягу споживання кожного приміщення;

у будівлі, де не всі приміщення, до яких постачається відповідна комунальна послуга, оснащені лічильниками холодної води, - пропорційно до споживання відповідної комунальної послуги за останні 12 розрахункових періодів для всіх приміщень без обліку, до яких постачається відповідна комунальна послуга.

3. Виявлена різниця в результаті уточнення показань вузлів розподільного обліку / приладів-розподілювачів теплової енергії на підставі звіряння їх показань або подання споживачем уточненої інформації, відновлення надання показань споживачами розподіляється у два етапи.

На першому етапі корегується розподілений обсяг комунальної послуги, розподіленої на окремого споживача.

На другому - корегується розподілений обсяг спожитої комунальної послуги між окремими споживачами у будівлі з урахуванням скорегованого розподіленого обсягу відповідної комунальної послуги для окремого споживача.

Після здійснення корегування розподіленого обсягу спожитої комунальної послуги виконавцем відповідної комунальної послуги проводиться перерахунок із окремим споживачем та з усіма споживачами будівлі.

4. Обсяг перерозподілу визначається як додатне, так і від'ємне значення, що призводить як до збільшення, так і до зменшення розподілених між окремими споживачами обсягів спожитої комунальної послуги у попередні розрахункові періоди.

Перерозподіл проводиться у тому розрахунковому періоді, у якому було отримано у встановленому порядку інформацію про невідповідність обсягу розподіленої теплової енергії, гарячої, холодної води окремим споживачам обсягу, необхідному для розподілу, але не більше ніж за дванадцять розрахункових періодів.

5. При здійсненні перерозподілу між споживачами обсягів спожитої у будівлі гарячої/холодної води здійснюється перерозподіл обсягів спожитої послуги з централізованого водовідведення пропорційно до скорегованих обсягів гарячої/холодної води.

Заступник директора Департаменту
систем життєзабезпечення
та житлової політики

В. Токаренко

Додаток 1
до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг
(пункт 1 розділу II)

Розподіл комунальної послуги залежно від категорії приміщень

Примітки:

1. Знаком "+" позначені складові комунальної послуги, які розподіляються між зазначеними категоріями приміщень, без умовних позначень - не розподіляються.

2. До позначень параметрів не застосовані індекси щодо категорії приміщення, надання комунальної послуги, типу приладів розподільного обліку.

Додаток 2
до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг
(пункт 2 розділу VII)

Поправкові коефіцієнти для розподілу обсягу спожитої теплової енергії на опалення між окремими споживачами

Поверх	Поправковий коефіцієнт
Поверх	кутової квартири (приміщення)	рядової квартири (приміщення)
Перший над неопалюваними приміщеннями	0,8	0,9
Перший над опалюваними приміщеннями	0,9	1
Середній	0,9	1
Середній над аркою або проїздом	0,9	0,9
Останній	0,8	0,9

Додаток 3
до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг
(пункт 1 розділу IX)

Загальна площа нежитлових приміщень для цілей розподільного обліку гарячої води

Приміщення	Загальна площа, м²/особу
Окремий офіс	10
Конференц-зала	2
Аудиторія	0,75
Ресторан	1,5
Клас	2
Дитячий садок	2
Магазин	7

____________